Ukrainian Text-to-Speech datasets
Collection
Five voices: Mykyta, Oleksa, Lada, Kateryna or Tetiana
•
6 items
•
Updated
•
4
audio
audio | duration
float64 | transcription
string | transcription_stressed
string |
---|---|---|---|
9.899 |
— На наступний понеділок! Ще п'ять днів.
|
— На насту́пний понеді́лок! Ще п'ять днів.
|
|
8.82 |
— Він читав при вікні, — пояснив я ключникові.
|
— Він чита́в при вікні́, — поясни́в я клю́чникові.
|
|
7.56 |
Пан Андрій похиливсь та замовк.
|
Пан Андрі́й похили́всь та замо́вк.
|
|
7.62 |
Увійшли у світлицю, а там уже все готове на столі до обіду.
|
Увійшли́ у світли́цю, а там уже́ все гото́ве на столі́ до обі́ду.
|
|
5.46 |
Як ні, то запам'ятайте це.
|
Як ні, то запам'ята́йте це.
|
|
6.3 |
Це певне Сіпсу, подумав він собі.
|
Це пе́вне Сіпсу, поду́мав він собі́.
|
|
8.5 |
Байдуже! Я хочу лише побачити тебе, ще раз стиснути твою руку.
|
Ба́йду́же! Я хо́чу лише́ поба́чити тебе́, ще раз сти́снути твою́ ру́ку.
|
|
3.6 |
За хвилину ночулася жахлива стрілянина.
|
За хвили́ну ночу́лася жахли́ва стріляни́на.
|
|
5.94 |
— Та це ж безчесне насильство, чи знаєте ви, пане?
|
— Та це ж безче́сне наси́льство, чи зна́єте ви, па́не?
|
|
4.68 |
— Е, да се в вас і бандура!
|
— Е, да се в вас і банду́ра!
|
|
7.2 |
Нехай плаче, нехай плаче, а вже не виплаче,.
|
Неха́й пла́че, неха́й пла́че, а вже не ви́плаче,.
|
|
4.8 |
От же вони вже й під Хмарищем.
|
От же вони́ вже й під Хмарищем.
|
|
6.1 |
Міледі хотіла підняти її та не спромоглася.
|
Міле́ді хоті́ла підня́ти її та не спромогла́ся.
|
|
7.1 |
Тут замішані знатні особи, і все це може мати для нас дуже погані наслідки.
|
Тут замі́шані зна́тні осо́би, і все це мо́же ма́ти для нас ду́же пога́ні на́слідки.
|
|
4.3 |
А я, молоденька,.
|
А я, молоде́нька,.
|
|
7.7 |
І кардинал зробив жест рукою, а Бонасьє відповів, вклонившися до землі.
|
І кардина́л зроби́в жест руко́ю, а Бонасьє відпові́в, вклонившися до землі́.
|
|
4.86 |
— Це питання хатнього порядку.
|
— Це пита́ння ха́тнього поря́дку.
|
|
3.5 |
— То спробуйте мене.
|
— То спро́буйте мене́.
|
|
6 |
Ці двері злучають її із спальнею пані.
|
Ці две́рі злуча́ють її із спа́льнею па́ні.
|
|
5.519 |
— А куди ж ви, пане? Куди?
|
— А куди́ ж ви, па́не? Куди́?
|
|
5.4 |
— Го, го, багато дечого треба.
|
— Го, го, бага́то дечого тре́ба.
|
|
6.12 |
Та нема од неї вісті!
|
Та нема́ од не́ї ві́сті!
|
|
6.9 |
Незабаром Патрік почув голос свого пана, що кликав сокола.
|
Незаба́ром Патрік почу́в го́лос свого́ па́на, що кли́кав со́кола.
|
|
3.6 |
— Як же це зробити?
|
— Як же це зроби́ти?
|
|
5.4 |
І мушкетери, не вагаючись, вийшли наперед.
|
І мушкете́ри, не вага́ючись, ви́йшли напере́д.
|
|
6 |
А клень мов скажений кидав собою посеред виру.
|
А клень мов скаже́ний ки́дав собо́ю посе́ре́д ви́ру.
|
|
7.4 |
Він вперто бажає залишатися там.
|
Він впе́рто бажа́є залиша́тися там.
|
|
6.6 |
Отже, пані Бонасьє переймала провину на себе.
|
О́тже, па́ні Бонасьє перейма́ла прови́ну на себе́.
|
|
5.22 |
Отже, він чув усе.
|
О́тже, він чув усе́.
|
|
6.78 |
А в них кожна година здібна вбити живу душу.
|
А в них ко́жна годи́на зді́бна вби́ти живу́ ду́шу.
|
|
4.5 |
— Так! — відповів незнайомий.
|
— Так! — відпові́в незнайо́мий.
|
|
6.3 |
— Ви мені заплатите за все! — розпачливо вигукнув хазяїн.
|
— Ви мені́ запла́тите за все! — розпа́чливо ви́гукнув хазя́їн.
|
|
8.1 |
— Що це за лист, пане Арамісе, якого ви налагодилися читати, а потім сховали?
|
— Що це за лист, па́не Арамісе, яко́го ви нала́годилися чита́ти, а по́тім схова́ли?
|
|
7.8 |
Так само, як і ти, Павле із Тарса, працюю і я в винограднику господньому.
|
Так са́мо, як і ти, Павле із Та́рса, працю́ю і я в виногра́днику госпо́дньому.
|
|
4.86 |
— Їх передано до суду, пане.
|
— Їх пере́дано до су́ду, па́не.
|
|
4.56 |
— Ти, дитино? — здивувалася циганка.
|
— Ти, дити́но? — здивува́лася цига́нка.
|
|
7.68 |
А по році схочете мати далі зі мною діло, то добре, а ні, то ні.
|
А по ро́ці схо́чете ма́ти да́лі зі мно́ю ді́ло, то до́бре, а ні, то ні.
|
|
4.38 |
Ну, а чіпці готові?
|
Ну, а чіпці́ гото́ві?
|
|
3.9 |
Фелтон спускався далі.
|
Фелтон спуска́вся да́лі.
|
|
5.879 |
— Як уїсться в кого, то вже свого докаже.
|
— Як уї́сться в кого, то вже свого́ дока́же.
|
|
5 |
Здавалось би, що й глузди в голові має.
|
Здава́лось би, що й глу́зди в голові́ ма́є.
|
|
4.5 |
— Викрадено! — згукнув комісар.
|
— Ви́крадено! — згукну́в коміса́р.
|
|
5.159 |
— Авжеж підемо, Ґаво! — сказав Вовкун.
|
— Авже́ж пі́демо, Ґаво! — сказа́в Вовку́н.
|
|
4.86 |
Я спогадав своє дитинство.
|
Я спогада́в своє́ дити́нство.
|
|
7.32 |
Я боюсь, що воно розвіється, як сон, і тому поспішаю здійснити свої мрії.
|
Я бою́сь, що воно́ розві́ється, як сон, і тому́ поспіша́ю здійсни́ти свої́ мрі́ї.
|
|
4 |
— Так і Гвинтовка там?
|
— Так і Гвинтовка там?
|
|
4.74 |
Урі Брем підвівся на ноги.
|
Урі Брем підві́вся на но́ги.
|
|
4.7 |
Бійка стала загальна.
|
Бі́йка ста́ла зага́льна.
|
|
4.32 |
— Друзі мої, ви зробили точнісінько так, як і я.
|
— Дру́зі мої́, ви зроби́ли точні́сінько так, як і я.
|
|
5.2 |
— Ви цілком упевнені, що це не він? — спитала вона.
|
— Ви цілко́м упе́внені, що це не він? — спита́ла вона́.
|
|
5.1 |
Але полковники не корилися.
|
Але́ полко́вники не кори́лися.
|
|
4.68 |
Силою води з колодязя не пить.
|
Си́лою води́ з коло́дязя не пить.
|
|
5.04 |
Треба було дістатись ще до Лондону.
|
Тре́ба було́ діста́тись ще до Ло́ндону.
|
|
7.2 |
По цих словах вона відчинила двері в коридор і виштовхала молодого чоловіка.
|
По цих слова́х вона́ відчини́ла две́рі в коридо́р і ви́штовхала молодо́го чолові́ка.
|
|
4.8 |
Фреда скинула оком на годинника.
|
Фреда ски́нула о́ком на годи́нника.
|
|
4.979 |
Бідолашна дівчина скорилася своїй долі.
|
Бідола́шна ді́вчи́на скори́лася свої́й до́лі.
|
|
4 |
Мандрівники вперто відмовлялися.
|
Мандрівники́ впе́рто відмовля́лися.
|
|
5.1 |
— Що таке трапилось? — спитав молодий ляйтенант.
|
— Що таке́ тра́пилось? — спита́в молоди́й ляйтенант.
|
|
5.1 |
Це був справжній план нападу на кардинала.
|
Це був спра́вжній план на́паду на кардина́ла.
|
|
6.42 |
Чи не будете ви пані Шпакова Олександра Платонівна?
|
Чи не бу́дете ви па́ні Шпакова Олекса́ндра Плато́нівна?
|
|
4.6 |
— Так, лорд Вінтер, — відповіла міледі.
|
— Так, лорд Вінтер, — відповіла́ міле́ді.
|
|
6.9 |
Я з неописаною тривогою поклонився і став, неначе вкопаний.
|
Я з неопи́саною триво́гою поклони́вся і став, нена́че вко́паний.
|
|
7.92 |
І юнак, задоволений із свого дотепу, одскочив набік, сміючись на ціле горло.
|
І юна́к, задово́лений із свого́ дотепу́, одско́чив на́бік, сміючи́сь на ці́ле го́рло.
|
|
4.919 |
— Знайти — знайду, а тільки він дуже далеко!
|
— Знайти́ — знайду́, а ті́льки він ду́же дале́ко!
|
|
3.3 |
— До докторової небоги.
|
— До до́кторової небо́ги.
|
|
5.759 |
Довго пролежав там у снігу, прислухаючись до розмови.
|
До́вго проле́жав там у снігу́, прислуха́ючись до розмо́ви.
|
|
6.2 |
— А я хіба що ж тобі кажу? Хіба куди тебе веду?
|
— А я хіба́ що ж тобі́ кажу́? Хіба́ куди́ тебе́ веду́?
|
|
3.84 |
— І що каже ювілер?
|
— І що ка́же ювіле́р?
|
|
7.32 |
Скоро виїхали з гаю, зараз загледіли на узгір'ї наших рубак.
|
Ско́ро ви́їхали з га́ю, за́раз загле́діли на узгі́р'ї на́ших руба́к.
|
|
8.58 |
Не прийдеш від завтра за тиждень, уже мене тут не буде і ніхто не знатиме, де я.
|
Не при́йдеш від за́втра за ти́ждень, уже́ мене́ тут не бу́де і ніхто́ не зна́тиме, де я.
|
|
7.26 |
— Ну, смерти всі ми ждемо, та й боятися її нема що, — мовив я.
|
— Ну, смерти всі ми ждемо́, та й боя́тися її нема́ що, — мо́вив я.
|
|
7.859 |
— Тебе обнімають і цілують за вечерею, а ти умишляєш ізраду.
|
— Тебе́ обніма́ють і цілу́ють за вече́рею, а ти умишля́єш ізра́ду.
|
|
8.1 |
Ще здаля вони помітили Араміса, який стояв, сумно притулившися до вікна.
|
Ще здаля́ вони́ помі́тили Араміса, яки́й стоя́в, су́мно притулившися до вікна́.
|
|
6.119 |
У кожному з кабінетів лежало машкарадне убрання.
|
У ко́жному з кабіне́тів лежа́ло машкара́дне убра́ння́.
|
|
5.7 |
Той мовчки дививсь на все, що перед ним діялось.
|
Той мо́вчки диви́всь на все, що пе́ред ним ді́ялось.
|
|
5.579 |
— Тридцять п'ять хвилин на восьму, — сказав Атос.
|
— Три́дцять п'ять хвили́н на во́сьму, — сказа́в Атос.
|
|
5.5 |
Вона сиділа випроставшись і мала неприступний вигляд.
|
Вона́ сиді́ла ви́проставшись і ма́ла непристу́пний ви́гляд.
|
|
6.24 |
І я станув без власної волі, без сили, без тями.
|
І я ста́нув без вла́сної во́лі, без си́ли, без тя́ми.
|
|
5.6 |
Бажав би я знати, як воно скінчиться?
|
Бажа́в би я зна́ти, як воно́ скі́нчиться?
|
|
7.8 |
Згодом вони володітимуть цією країною, але це буде не за моїх часів.
|
Зго́дом вони́ володі́тимуть ціє́ю краї́ною, але́ це бу́де не за мої́х часі́в.
|
|
7.5 |
Я важив милостю короля, своїм життям, щоб побачити вас нехай одну тільки мить.
|
Я ва́жив ми́лостю короля́, свої́м́́́ життя́м, щоб поба́чити вас неха́й одну́ ті́льки мить.
|
|
7.2 |
— Так, так! — ствердив Б'юкенгем, з серця зціпляючи зуби.
|
— Так, так! — стве́рдив Б'юкенгем, з се́рця зціпля́ючи зу́би.
|
|
5.6 |
Знаємо, кажуть, що ви все шість відсотків берете, ми вам вісім дамо.
|
Зна́ємо, ка́жуть, що ви все шість відсо́тків берете́, ми вам ві́сім дамо́.
|
|
2.7 |
Д'Артаньян побіг, випередив їх і зупинився.
|
Д'Артаньян побі́г, ви́передив їх і зупини́вся.
|
|
5.04 |
Жартував, сміявся, оповідав анекдоти.
|
Жартува́в, смія́вся, оповіда́в анекдо́ти.
|
|
5.22 |
— Що ж про неї питати? Хіба сталося щось нове?
|
— Що ж про не́ї пита́ти? Хіба́ ста́лося щось нове́?
|
|
7.44 |
Усі повдягались у довгі подорожні сукні і ждали тільки старого Шрама.
|
Усі́ повдяга́лись у до́вгі подоро́жні су́кні і жда́ли ті́льки старо́го Шра́ма.
|
|
6.66 |
Одного вечора, рано повесні, хан прийшов до неї сумний і знервований.
|
Одного́ ве́чора, ра́но повесні́, хан прийшо́в до не́ї сумни́й і знерво́ваний.
|
|
6.36 |
Тепер уже нічого було думати про Лесю Петрові.
|
Тепе́р уже́ ні́чого було́ ду́мати про Ле́сю Петро́ві.
|
|
4.86 |
Я її поцілував, і вона задрімала.
|
Я її поцілува́в, і вона́ задріма́ла.
|
|
3.7 |
Д'Артаньян зробив так само.
|
Д'Артаньян зроби́в так са́мо.
|
|
5.34 |
Пан керкермайстер знов звільна повеселів.
|
Пан керкермайстер знов зві́льна повеселі́в.
|
|
5.88 |
Борис довго стояв і глибоко вдихав той любий запах.
|
Бори́с до́вго стоя́в і гли́бо́ко вдиха́в той лю́бий за́пах.
|
|
4.98 |
— Що він вам за пройдисвіт такий удався?
|
— Що він вам за пройди́світ таки́й уда́вся?
|
|
4.2 |
— Мерзотник! — скрикнула міледі.
|
— Мерзо́тник! — скри́кнула міле́ді.
|
|
4.199 |
— Ну, да ще поміряємось, чия візьме.
|
— Ну, да ще помі́ряємось, чия́ ві́зьме.
|
|
3.42 |
— Куди ж ми їдемо? — запитав я.
|
— Куди́ ж ми ї́демо? — запита́в я.
|
|
6.36 |
Пообідали, попестилися і Генрись знов пішов кудись.
|
Пообі́дали, попе́стилися і Генри́сь знов пішо́в куди́сь.
|
|
3.24 |
Вона не змагалася.
|
Вона́ не змага́лася.
|
|
3.12 |
— Так, це я.
|
— Так, це я.
|
@misc {smoliakov_2025,
author = { {Smoliakov} },
title = { opentts-uk (Revision 32abc9c) },
year = 2025,
url = { https://huggingface.co/datasets/Yehor/opentts-uk },
doi = { 10.57967/hf/4551 },
publisher = { Hugging Face }
}